Кошик
- Все про теніс
- 0 подобається
- 11 переглядів
Психологічна стійкість — одна зі складових успіху в спорті, а в тенісі, індивідуальній грі, підсумок матчу залежить від психології на 50 відсотків. «Усі проблеми в голові» — є такий поширений вислів у тенісистів, зазвичай так говорять про гравця, який, попри технічну підготовку та фізичні дані, програє саме через невміння зібратися під час матчу і протистояти супернику психологічно.
Джим Лоер — один з найвідоміших психологів Америки, вважає, що теніс — це війна, і бійця потрібно навчити воювати. Лоер працював з такими відомими тенісистами, як Андре Агассі, Моніка Селеш, Джим Кур'є, Габріелою Сабатіні. За час практичної роботи із зірками світового тенісу Джим Лоер виробив і сформулював 12 «золотих» правил, що допомагають спортсменові контролювати свій емоційний стан під час гри. Отже, розглянемо їх.
1. Зосередженість. Зоровий контроль. У перервах між грою погляд тенісиста має бути спрямований на струни ракетки або опущений вниз, щоб не відволікатися і не розпорошувати увагу.
2. «Ритуальні» дії. Перед початком розіграшу кожного очка варто повторити звичний набір рухів, будь то підготовка до подачі або її прийому. Дотримання «ритуалу» — запорука збереження психологічної рівноваги під час матчу.
3. Впевнена хода. Необхідно виробити під час матчу впевнену, пружну ходу, на яку особливо варто звернути увагу після невдалого м'яча або інших негативних емоцій.
4. Дихання. Практикуйте глибоке розмірене дихання в паузах, це заспокоює. Під час же удару корисно зробити різкий видих, це надає агресивності руху, і буде сприяти емоційному розвантаженню.
5. Позитивна мотивація. Навіть коли справи йдуть не найкращим чином, пам'ятайте про те, що ваш погляд повинен зберігати впевненість.
6. Спокій та релаксація. Нехай ігровий момент вимагає граничної напруги, але в паузах необхідно розкріпачитися, уявити себе дуже спокійним і розслабленим. І ви таким будете!
7. Реакція на помилку. Може бути тільки одна: ніяких проблем! Покажіть це всім своїм виглядом.
8. Безкомпромісність у боротьбі. Як би не було складно, противнику потрібно дати зрозуміти, що боротися ви будете до кінця.
9. Негативні самооцінки. Ніколи не використовуються під час матчу, бо вони послаблюють гравця.
10. Позитивне мислення. Думайте про ситуацію, що склалася, тільки позитивно, вам необхідна гнучкість думок.
11. «Я люблю битися!» Не губіться під пресингом, повторюйте собі, що запекла сутичка — це саме те, що приваблює вас у тенісі.
12. Ракета має завжди дивитися вгору. Після закінчення розіграшу перекладіть ракету в неробочу руку, зробіть кілька бадьорих і енергійних кроків, ніби демонструючи: «Моя ракетка дивиться вгору, і мій настрій теж піднесений, зі знаком «плюс». Я впевнений у собі і добре себе почуваю на корті!»
Проблема психологічної стійкості в тенісі вимагає подальшого вивчення і пов'язано це зі зростаючою потребою спортсменів різних категорій у стабілізації результатів. Виріс клас тенісистів, змінився темп гри, завдяки удосконаленню інвентарю та зростанню фізичних можливостей гравців.
Конкуренція зростає і в найближчому майбутньому психологічний фактор стане вирішальним і радує, що це стали розуміти, як самі спортсмени, так і їхні наставники.